PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Im1hc3RlcmNoZWYuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Ярослав Гринчук: Кулінарія не зникла з мого життя

МастерШеф

У 8 випуску «МастерШеф» підлітки попрощалися одразу з двома учасниками. Один із них — Ярослав Гринчук — дуже здібний молодий кулінар, який так уміло справлявся з м’ясом на проекті. Після виходу з кухні «МастерШеф» хлопець продовжує професійне навчання, знімає свій влог та будує грандіозні плани на майбутнє. Докладніше про життя Ярослава під час та після зйомок читайте в нашому матеріалі.

ярослав гринчук

Ярославе, розкажи, коли ти вперше захопився кулінарією?

Перше моє знайомство з кулінарією відбулося ще в три роки. Тоді мама мене почала привчати до самостійності — і я смажив собі грінки. Щоранку я вставав на табуретку і сам перед садочком готував сніданок.

А чому ти вирішив прийти саме на «МастерШеф»?

Раніше я дивився дорослий «МастерШеф» і мріяв про появу «МастерШеф. Діти». Але на той момент, коли він все-таки з’явився, мені вже виповнилося 13 років, і я не пройшов за віком. Залишалося тільки чекати, коли доросту до дорослого. І тут сталося диво — бабуся мене ощасливила новиною, що на «МастерШеф» набирають підлітків.

Наскільки складно було для тебе пройти кастинг?

Кастинг було складно проходити морально: я дуже переживав, щоб страва вдалася і всім суддям сподобалася. Звичайно, я був дуже щасливий, коли дізнався, що пройшов у «двадцятку». І перш за все поділився своєю радістю з вчителькою, яка мене готувала до кастингу. Ми з нею тоді разом придумали медальйони.

ярослав гринчук

Читайте також: Шоколадна тарталетка: рецепт від Мирослави Стандратюк

Як змінилося твоє життя після «МастерШеф»?

Після проекту у мене з’явилося дуже багато фанатів, які вболівали за мене і підтримували. Я дуже цьому радий, це дуже приємно. Після «МастерШеф» у мене з’явився стимул створити свій канал на YouТube — Yaroslav Grinchuk, де я буду готувати і жартувати. Кулінарія не зникла з мого життя!

З ким із учасників ти подружився за час зйомок і продовжуєш спілкуватися досі?

Мій найкращий друг і близька людина — це Сашко Лукомський. Він настільки сильно мене підтримував, ми з ним мріяли потрапити до «кітелів» і трималися разом до останнього. Також на кастингах ми дуже добре спілкувалися і з Юрою Турчиним.

ярослав гринчук

Коли ти вже потрапив на балкон у чорному фартусі, ти шкодував про свій вибір? Хотів би відмотати час назад і все зробити по-іншому?

Якби у мене був ще один шанс потрапити в чорну кімнату, то я б це зробив. Тоді дуже нагнітала сама атмосфера, коли всі навколо говорили, що там повне жахіття і точно будуть змії. А змії — це моя фобія. Коли я розсипав цукор, і він почав шипіти, то я подумав, що це змія. Ось тоді я зовсім вже запанікував. Зараз я шкодую, що не взяв хоч що-небудь. Навіть якби у мене було як мінімум два продукти, то, можливо, Ектор Хіменес-Браво додав би мені ті, яких бракувало.

Наскільки складною для тебе була остання битва «чорних»?

Ця битва чорних була складною для мене насамперед тим, що багато хто був налаштований проти мене. Вся справа в тому, що перед цим у мене стався конфлікт із Настею Кобиляцькою. Можливо, це і послужило причиною упередженого ставлення до мене інших учасників. Тоді і Марк Левинський підключився з підколами та криками «Не чіпай Вархоляка!». Але мої емоції вже досягли межі, я не стримався і кричав на нього у відповідь. Звичайно, мені ніяково, що я дав волю емоціям, але було дуже складно сконцентруватися на роботі за таких умов. Руки і так тремтіли, коли я готував ці ньокі.

Коли настав час вердикту, ти відчував, що можеш піти з проекту?

Я був упевнений, що буде якась критика суддів в мою сторону, але все ж думав, що піднімуся на балкон. На мій погляд, у мене було все добре: ньокі я сам куштував і в кінці навіть додав до них екстра-сіль. Єдине, що мені не сподобалося, — це форма ньокі.

ярослав гринчук

Читайте також: На «МастерШеф» підлітки опановували «Полароїд»

Чи очікував ти, що слідом за тобою піде і Ліза Дідковська?

Я не очікував такого повороту і був у шоці, що Ліза Дідковська теж пішла. Ми тоді разом обіймалися, плакали і заспокоювали одне одного. Обстановка там панувала складна, тому що треба було і себе в руках тримати, і Лізу заспокоїти, та ще й Лукомського.

А як тебе зустріли рідні та друзі вдома?

Сім’я, звичайно, втішала і підтримувала. Друзі зустріли з цікавістю, розпитували про зйомки, хоча й очікували, що я приїду пізніше. Після виходу останньої програми всі давали поради, що потрібно було взяти цілу голову свині в чорній кімнаті і здивувати таким чином суддів. Хтось, звичайно, жартує наді мною на тему чорної кімнати, але я не ображаюся — така вже в мене фобія, що тут поробиш.

Після участі в телепроекті на тебе, напевно, звалилася популярність? Впізнають на вулиці?

Про мегапопулярність я не скажу, але багато хто впізнає і розпитує про проект. Нещодавно я зайшов до супермаркету, і там дівчина до мене підійшла, впізнала. Вона була в шоці, що ось тільки-но бачила мене по телевізору, а тепер ми стикнулися вже в магазині. Коли ми з учасниками гуляли Києвом, нас теж впізнавали, але зіркою тоді був, звичайно, Геворг Галстян — наш альфа-самець (сміється. — Прим. ред.).

ярослав гринчук

Нам відомо, що твій тато — військовий, він брав участь у бойових діях на сході України, і ти ним дуже пишаєшся. Розкажи докладніше про нього.

Тато отримав бойове поранення у 2014 році, причому тоді лікарі говорили, що він не буде ходити, і рука відновиться не повністю. Але тата це не зломило, йому зробили операцію, він розробив ногу і все-таки пішов. Після цього тато знову повернувся на службу і поїхав у зону бойових дій. Я неймовірно ним пишаюся, сумую, переживаю і чекаю додому. Тато, до речі, теж дивився ефіри і дуже підтримував мене.

Ти продовжуєш серйозно займатися кулінарією?

Так, я вчуся в технікумі та практично щодня щось готую, придумую нові рецепти. Нещодавно, наприклад, я знімав відеорецепт тих самих ньокі з соусом бешамель для свого YouТube-каналу. Кожен свій рецепт я дуже серйозно проробляю, щоб підписники надалі повторювали за мною, готували і, звичайно, раділи з того.

Які в тебе плани на майбутнє? Які цілі ти перед собою ставиш?

Передусім я планую добре закінчити свій кулінарний технікум і вступити до вузу в Словаччині. Також у мене вже є варіант працевлаштування в Польщі — мене готові взяти помічником, су-шефом. А цього літа хочу пройти практику в одному з київських ресторанів.

Читайте також: Ексклюзивні фото «МастерШеф»: підлітки готували тарганів і зоофобусів

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: