PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Im1hc3RlcmNoZWYuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Ольга Мартиновська розповіла, чому варто йти на кастинг «МастерШеф»

МастерШеф

Ця тендітна дівчина зуміла обійти всіх конкурентів в третьому сезоні кулінарного шоу і здобути перемогу. Але мало хто тоді знав, що на кастинг Ольга Мартиновська запізнилася, тим самим ледь не втратила шанс змінити своє майбутнє.

«Я довгий час жила і працювала у Франції, цікавилася кулінарією, спостерігала за роботою кухарів, – згадує Оля. – Але мені там було непросто. Мама постійно хвилювалася, говорила, що треба все це кинути, їхати в Україну, що вони з татом влаштують мене в якусь фірму і буду там працювати. Тільки ось душа моя все одно лежала до кулінарії… І тут я побачила кілька випусків шоу «МастерШеф» і подумала: «А може, все набагато простіше? Може, я стукаю в закриті двері в той час, як у мене щось може вийти на батьківщині? Може, «МастерШеф» – це те вікно, якого я просто не бачу?».

1389366806658Дівчина заповнила анкету, і в останній день напередодні предкастингу їй зателефонували батьки, щоб повідомити, що Олю там чекають.

«І я кидаю все, їду додому, готую якийсь рулет, збираю валізи і в страшному поспіху ледве встигаю на літак, квиток на який коштував мені в два рази дорожче, ніж звичайний, – посміхаючись, згадує Ольга. – Тато мене зустрічає, везе на кастинг, ми приїжджаємо під вечір і… запізнюємося. Але, слава Богу, мене зрозуміли, все-таки з Франції летіла. Сказали приходити на наступний день без черги. Виклала я свою страву, розповіла членам журі, як хочу на проект, адже пора визначитися, чи «туди» – до Франції, або «сюди» – в Україну. І полетіла назад у Францію. Далі були млосних 4 місяці очікування, потім – знову кастинг, який я пройшла успішно».

А вже через кілька місяців Ольга Мартиновська тримала в руках кубок переможця і путівку у французьку школу кулінарії.

Після повернення з Парижа Оля встигла попрацювати в команді Ектора Хіменес-Браво, кухарем одного з кращих ресторанів Києва, дала безліч майстер-класів, але доля все одно повернула її на «МастерШеф».

Оля теперь официально в команде Эктора

Оля є улюбленою переможницею учасників проекту, а все тому, що працює з ними – дівчина обіймає посаду фуд-продюсера.

C49A8072

Всім, хто хоче повторити її шлях, Ольга Мартиновська бажає головного – не боятися.

«Тому що страх – ваш головний конкурент і ворог, який може серйозно перешкодити, – запевняє переможниця. – Не бійтеся ні конкурсу, ні суддів, ні продуктів. Треба віддаватися повністю своїй страві, готувати, як в перший раз, включати свою фантазію, креатив, вкладати в приготування душу. По собі знаю, як спочатку панічний страх незнання і ще незрозуміло чого заважає творити».

Світлана Панкова

Анкету учасника ви можете заповнити прямо зараз:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: