PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
Володимир Троцький: інтерв'ю з фіналістом МастерШеф 7 | МастерШеф
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Im1hc3RlcmNoZWYuc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Вова Троцький: Деякі думають, що я нахіхікав місце у суперфіналі, але ні

МастерШеф

Володимир Троцький один із найемоційніших і найяскравіших учасників сезону. Суперфіналіст «МастерШеф»-7 в ексклюзивному інтерв’ю stb.ua поділився, якими були перші відчуття після оголошення переможця, чому вдалося навчитися і з якою метою прийшов на проект.

Владимир Троцкий мастер шеф 7

Вово, вітаю із суперфіналом. Це класний результат. Вашу трійку полюбили усі!

Так, це правда. Полюбили, тому що у суперфінал йшли не три конкуренти, не три учасники, а троє друзів, товаришів.

C49A0305

Якими були перші відчуття після того, як оголосили переможця?

Ми раділи один за одного. Коли йшли на суперфінал, сказали, що неважливо, хто з нас виграє, – двоє за нього порадіють. Це було щиро. Перед фіналом ми сказали один одному:  «Хай переможе найсильніший».

Читайте також: Переможець «МастерШеф»-7 Пава: Хотілося залишитися людиною

C49A0471

Очікували, що вийде пройти втрьох?

Не чекав, але ми дуже сподівалися. Коли тільки отримали кітелі, розмовляли втрьох, що було б добре стати спиною до спини, не чекати ні від кого ножа.

Ділилися якимись порадами?

Пава у ніч перед фіналом ніяк не міг зрозуміти, як робити свій десерт. Ми разом обмірковували, але меню один одного не знали. Не через те, що це секрет, а тому, що ми хотіли потримати інтригу один для одного.

C49A0265

Чому зрештою зробили вибір саме такого меню?

Мені так захотілося, я таким побачив своє фінальне меню. У ньому я показував не презентації, а максимальну кількість технік. Можливо, десь переборщив, але у кожній страві я показав рівно те, чого навчився на «МастерШефі».

Читайте також: Карина Аванесова: Моя участь у «МастерШеф» – казковий курйоз

Чому ще навчив проект?

Виживанню. В черговий раз навчив не здаватися, йти до своєї мети. Точно так я поставив собі за мету пройти у «МастерШеф» мінімум до кітелів. Я сказав, що усе, що після кітеля, – мій бонус-приз. Тому я не засмучений. Вважаю, що трійка суперфіналістів – вже три переможці. Нас було дуже багато, і увійти до трійки – важка робота.

C49A8695

На кастингу ви приготували дуже складний десерт. Чому зупинилися саме на ньому?

Тоді я ввів у ступор знімальну групу, ніхто не вірив, що може вийти «Крокембуш» за 45 хвилин, міні-«Крокембуш», але вийшов. Це стало моїм прокляттям на весь сезон. І профітрольменом був, і ким я тільки не був. Деякі думають, що я нахіхікав місце у суперфіналі, але ні. Я наготував свій кітель, наготував своє місце у проекті!

Що було найскладнішим на проекті? А що, навпаки, веселим?

Конкурс у лісі – копання цих могил – це було найскладнішим для мене (посміхається. Прим. ред.). І перший конкурс у кітелях, тому що будь-яка воля емоцій може відправити тебе додому. Я був, напевно, найемоційнішим у сезоні. Було складно контролювати себе. Найбільш феєричні моменти – усі конкурси з рудою (Юля Морозенко), вона була найближчою людиною, ніколи не думала, що сказати.

C49A4706

Що зробили відразу після закінчення зйомок?

Приїхав додому, набрав ванну і все, хотів просто розслабитися і видихнути. Прокинувся з думкою, що я суперфіналіст, що я це зробив. Ми тиждень ні з ким не зідзвонювалися, а потім вже усі почали спілкуватися. Я сказав, знаєте, як у «Гаррі Поттері» – Доббі вільний – це була моя перша фраза вранці.

У проекті ви були дуже емоційним і прямим. Після перегляду ефірів не було критики з боку близьких?

Жодної, бо я ніколи не грав на камеру, я там був таким, як і в житті. Я не люблю сумних людей, людей, які здаються. Я хотів показати Україні, що не всі з дитячих будинків, інтернатів – ми не всі вуркагани. Щоб люди, які зараз перебувають у таких установах, ніколи не здавалися.

C49A9305

Чула, що ви почали проводити дитячі майстер-класи?

Так. Мій перший майстер-клас – для дітей з дитячих будинків сімейного типу, це було безкоштовно. Платні проводитиму для людей, які можуть собі це дозволити. Не кожен хоче просто так давати гроші на благодійність, а так виходить, що людина приходить, отримує знання, досвід, але, заплативши гроші за це, інвестує їх у добру справу. Все, що дав мені проект, – віддам дітям.

Які ще цілі та плани на найближчий час?

Дуже хочу попрацювати з Наталею Левензон – це моя королева. Вона всього сама досягла, це людина, на яку мені хочеться рівнятися. Я продовжую вчитися у неї, але вже під час особистого спілкування. Перемога – це 50% успіху. Решта – розумно, раціонально і правильно розпорядитися цією перемогою. Хто зуміє втриматися на плаву – той справжній переможець. Наталя переможець для мене.

C49A9653

Скоро новорічні свята: як проведете, чи загадуєте бажання, що побажаєте читачам сайту СТБ?

Новий рік не люблю, як і день народження. Не вважаю його надприродним святом. Бажання ніколи не загадую, я реаліст, не вірю у бажання, я ставлю цілі. Легкий шлях буває тільки на цвинтар (сміється. Прим. ред.).

Бажаю нікому ніколи не здаватися. Ставити мету, падати, підніматися, але йти до неї!

Читайте більше цікавих новин у Viber і Telegram СТБ